kvit_ua

Зовсім не обов*язково вірити в себе - головне вірити в те, що ти робиш. Тоді в тебе повірять інші.

Спілка Української Молоді взяла участь у виставці «Юна Україна»

В кінці минулого місяця за ініціативи Педагогічного музею в Київському Будинку Вчителя відкрилася виставка присвячена молодіжним громадським організаціям. Мета виставки напрочуд проста, але дуже конкретна – встановити зв'язок між суспільством та молодіжними, дитячими громадськими організаціями. Як сказав директор Педагогічного музею Володимир Павлович – молодіжні та дитячі громадські організації мають величезний вплив на формування майбутньої української еліти. Окрім СУМу у виставці представлені скаутські організації, зокрема Пласт, Спок, Гайди, Християнські скаути, козацькі організації, такі як Січ та Дніпровська Січ і навіть одна піонерська – ВПО ім. Леніна.

Стараннями друга Дениса Степанова, друга Андрія Підмогильного та друга Миколи Марусика стенд СУМу вийшов найяскравішим з-поміж всіх представлених. Одразу, коли ти заходиш в двері Педмузею – ти бачиш емблему СУМу і напис великими літерами «ГАРТУЙСЬ». Підходячи ближче можна розгледіти різноманітні сумівські світлини, нашивки, чашку, значки, майже повну збірку журналу «Крилаті» та інші сумівські таборові видання, і звісно також однострій. Між іншим, окрім того, що наш стенд знаходиться в самому центрі експозиції, так він ще й на тому самому місці, де колись стояв стіл першого президента України і видатного історика– Михайла Грушевського.
На відкритті виставки були присутні друг Святослав Липовецький та друг Богдан Григоренко (Лазур), між іншим єдиний, хто виступив з промовою. За участь у виставці наша організація отримала почесну грамоту від Академії наук.

Також, опісля відкриття відбувся круглий стіл на тему «Роль МГО у вихованні молоді», в якому взяли участь лідери громадських організацій. Честь СУМу захищав друг Микола Марусик, який виступив з промовою стосовно проблем в законодавстві, що стосується громадських об’єднань, тобто про Закон України «Про об’єднання громадян», який суттєво обмежує можливості нашої діяльноси, зокрема і видання «Крилатих». Між іншим Європейський Суд з прав людини визнав його як такий, що порушує наші з вами права, ще на початку 2008 року і уряд, в особі нинішнього прем’єр-міністра зобов’язався прийняти нову редакцію. На широких просторах українського законодавства такий закон ще досі не помічений.

Наостанок хотів би додати, що наша організація, судячи з цієї виставки, має величезний потенціал для втілення нашої мети. Це наша місія – сформувати альтернативну еліту, для заміни цієї, пост совкової, яка навіть на інвалідній колясці толком пересуватися не може.
СУМ має вказувати напрям для суспільства. Отож давайте вершити подвиги, які нам під силу!
П.С. Виставка працюватиме аж до початку лютого в Педагогічному музеї Київського Будинку Вчителя.

Друзі-сумівці, обов’язково її відвідайте. =)

Микола Марусик для Нупряму, 13.11.2009 року Божого.

Десь тиждень тому в мене зародилась в голові ідея вірша, який ви зараз читатимете, але зміг його написати ось тільки сьогодні вночі, в поїзді Київ-Станіславів. Писався він як на одному подиху, десь біля 4.00, тільки один стовпчик дописав о 7.00. Тож я вже в Яремчі, і до вашої уваги хочу представити його, власною персоною.
Шановні і любі мої поети-професіонали, до вас особливе прохання його прокоментувати і оцінити своїм крітіческім взглядам. =)

Ми цигани.

Ми цигани.
Ми цигани своїх душ.
Ми тікаємо від свого, того самого рідного,
І шукаємо чуже, думаючи що воно краще.

Ми постійно оглядаємося, а що скажуть вони,
Оті самі, що століттями принижували нашу гідність

Ми цигани.
Ми цигани свого тіла, яке ми
Напихаємо усілякими видумками з-за кордонів,
Забуваючи, що це наше вмістилищ душі.

Наша родюча земля стоїть над прірвою,
З якої ось-ось зірветься...
А все через те, щ ми цигани...

Ми цигани.
Ми цигани своєї крові, історії... історії боротьби...
Нам впарили, що "нікакой Украіни нєту і язика такова тоже.."
А ми ковтаємо... Навіть не пережувавши і не спробувавши на смак...
Лайно.

Ми цигани.
Одягаємось в канадське, американське, французьке,
Носимо швейцарське, їздимо на німецькому...
І не підозрюємо, що все воно давно вже китайське.
А де ж наше?

Ми цигани своєї мови, яку вчимо для галочки,
А всім розказаємо "а нафіґа ана нам нада - всє ґаварять на расійскам"
Не говорячи вже про суцільні росіянізми.

Ми цигани своїх традицій -
Вишиванки одягаємо тільки на свята, типу Країни Мрій,
І не тому, що ми такі запальні патріоти,
А тому що "етно" зараз в моді...

Ми цигани.
Ми цигани своєї території, яку вибороли,
Та толком не розібралися що з нею робити...
Чужі зате знають.

Ми цигани свого міста,
Яке ми лишили на розтирзання злоякісних реклам, брудних доріг,
І всілякого іншого духовно-матеріального сміття.

Ми цигани всюди і у всьому.
Одні думають що нам допоможе захід,
Інші ще маєть надію на схід,
Треті взагалі дивляться на протилежний бік глобуса,
Дехто вже забив собі космос...

Ми цигани.

Ні, все ж ми не цигани.
Той, згаданий давній народ
Береже своє,
Плекає своє,
Говорить своєю,
Підтримує своїх,
Носить своє...

Ми не цигани.

(це) Микола Марусик

Тепер в Києві є однорукий вождь народа (який реставрації до речі не підлягає - червоний граніт). Безголовий звісно був би набагато символічніший, але хлопців вистачило тільки на те, щоб "надавати" вождю по руках і набити писок - за все скоєне.
Головне щоб тепер "лікарі" поставили йому правильний діагнос, дали першу групу інвалідності і поховали його на військовому кладовищі. Інвалідам не місце в центрі столиці, навіть якщо для когося це і культова споруда.
Дві негативні думки:
1. Шкода хлопців - їх тепер всякі жидомасони табачники посадять на 5 років з політичних міркуваннь.
2. Я б не хотів щоб зараз тепер наші "друзі-комуністи" почали нищити пам'ятники Бандері, Шухевичу, та іншим нашим героям, яких і так пропорційно менше, аніж тільки самого "Леніна". Тому вартувалоб взяти під охорону вищузгаданих наших. Отакі то справи, панове.



[Сьогодні п'ятеро студентів здійснили спробу демонтувати пам'ятник Леніну на Бесарабці. На жаль спроба виявилась невдалою: хлопці змогли лишень відбити Леніну ніс та ліву руку. Всіх п'ятьох затримано. Мрію, що і в рідному Херсоні колись відріжуть Леніну голову по самі п'ятки. Бажаю всім дожити до цієї святкової миті! (c) Павло Подобєд ]

[Сьогодні о 4-й годині ранку п’ятеро осіб, які причисляють себе до праворадикальної націоналістичної організації, офіційно не зареєстрованої в Україні, пошкодили пам’ятник Леніну у центрі Києва.
Як повідомили УНІАН у ЦГЗ ГУ МВС України в м. Києві, за допомогою кувалди, зубила та молотка вони відбили у пам’ятника ніс і частково ліву руку.
Усі п’ятеро затримані. Двоє з них раніше притягувались до кримінальної відповідальності за вандалізм. Серед затриманих - двоє студентів, один охоронець супермаркету «Ельдорадо» і двоє безробітних.
Порушено кримінальну справу за ч. 2. ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Не виключено, що справа буде перекваліфікована за статтею, що передбачає більш суворе покарання, що залежатиме від висновків експертів щодо нанесення матеріальних збитків та зважаючи на те, що пам’ятник занесено до переліку культурних цінностей ЮНЕСКО. (с)Уніан]

http://posmixator.livejournal.com/286202.html

Знайшов в архівах в Остапа Кривдика (posmixator) фото з акції, яка проходила рік тому. Там Є я в ролі оператора.

Пропоную оцінити ))

Думаю проблема адекватності нардепів стосовно як людей маскульту так і простих смертних є і сьогодні актуальною, особливо після подій в Кіровоградській області.
Якщо тоді народний обранець від ПР Калашник напав на журналістку і її оператора, то тепер у нас депутати відстрілюють простих людей, бо їм так захотілося.Я маю на увазі, як мабуть всі й здогадуються, депутата вію БЮТ Віктор Лозинський, який в компанії начальника районної міліції та прокурора убив мешканця Кіровоградщини 53-річного Валерія Олійника... Між іншим це стало відомо завдяки Кіровоградській Свободі.





П,С, може провести акцію і цього року?

Кілька днів тому виклав декілька своїх віршів, написаних давно, але актуально на сьогодні... От тільки питання, чому така пасивна реакція моїх ЖЖфрендів, яких є небагато, але цілком достатньо... де коментарі типу "ААА, в тебе ґеніальні віршц, а де можна купити твою збірку", або "Фууу, шо за лайно. ти ж писати не вмієш, навіть не римується"... чи щось подібне.

ґдє рєаккцея???

...їхалося